Знайшли краще життя, не виходячи з дому: як наші IT-фахівці прославилися на весь світ

Українські програмісти одні з найзатребуваніших у світі – це факт. І цей факт залишається незмінним навіть з початком всесвітньої пандемії. Карантин зачинив людей у будинках, але не зміг зачинити від фрилансерів з України можливість працювати на міжнародному ринку.

Останні роки наші IT-фахівці, дизайнери, маркетологи, копірайтери, перекладачі надають якісні послуги іноземному бізнесу.

На даний момент кількість фрилансерів в Україні – найбільша в Європі. Тож з упевненістю можна сказати, що в цьому українці перші. Наші фахівці високо затребувані. І не тільки в інтернеті.

Цього літа одеська архітектурна студія Sivak+Partners візуалізувала дизайн інтер’єру для рекламної презентації першого у світі повністю прозорого телевізора для китайської компанії-гіганта Xiaomi.

І якщо маленька українська студія зацікавила величезну всесвітньо відому компанію, то це багато говорить про можливості українців. Ця історія успіху – тільки початок.

Люди йдуть у вільне плавання

Закономірний успіх одеської студії – це наслідок загальної популярності українських фрилансерів на міжнародному ринку праці. За даними компанії Payoneer, яка займається цифровими платежами, минулого року Україна увійшла до ТОП-5 країн з найбільшим зростанням ринку фрилансу. Показник склали виходячи з даних 300 тисяч користувачів Payoneer. Це означає, що все більше людей виявляються зацікавленими в такому виді заробітку, а отже, виходять на аутсорс-ринок і надають свої послуги.

Доходи від фрилансу перевершують стандартну заробітну плату, тому IT-фахівці, кількість яких у країні зростає з кожним роком, обирають саме аутсорс. Таким чином, фрилансери з України опинилися на верхівці ТОПу поруч із фахівцями зі США, Бразилії, Великої Британії.

За оцінкою фриланс-платформи Upwork, український фриланс-ринок вже не перший рік лідирує в Європі та посідає четверте місце у світі. Замовники частіше обирають наших фрилансерів, адже американець запросить набагато більшу суму, ніж українець, за однакову роботу, а якість виконання роботи клієнт отримає таку ж саму або кращу.

На українську IT-сферу на міжнародному ринку припадає 81-82% обсягу, на другому місці – дизайн та креативна індустрія з 11-12%. У цих сферах українці мають високу репутацію та хороші відгуки на фриланс-майданчиках. А це непоганий показник, адже на таких сайтах фіктивних відгуків не буває.

Досвідчені фрилансери працюють з великими міжнародними компаніями. Катерина Божкова, партнер з розвитку бізнесу фриланс-платформи Upwork, розповідає в інтерв’ю, що її знайомий дизайнер із 7-річним досвідом роботи на Upwork зараз на постійній основі працює зі Snapchat, Google, Facebook.

Універсальний фрилансер-боєць

Чому наші фрилансери такі затребувані? Перша причина вже була вказана вище. Це висока якість послуг за нижчу ціну. Завдяки своїм знанням українці можуть скласти конкуренцію на міжнародному ринку, добре виконати роботу та взяти меншу оплату. Звісно, це приваблює клієнтів. До того ж, навіть порівняно невисокий дохід з фрилансу значно перевершує стандартну українську зарплату та дозволяє спокійно жити.

Крім того, за словами Юрія Сивицького, президента асоціації Software Ukraine, не останню роль відіграє широкий кругозір українців та їхній високий рівень освіченості в різних галузях. Вітчизняна система освіти спрямована на отримання різноманітних знань, тому студенти-програмісти вивчають не тільки математику та інші профільні дисципліни, а й фізику, хімію, електроніку, історію. Таким чином, фахівці мають велику базу знань.

Зараз IT-компанії інвестують в університети, допомагають створювати сучасні навчальні програми, надають практику студентам. Тому на виході отримують готових фахівців, підкованих у сучасних тенденціях та навчених не на посібниках 60-річної давності.

Але поки що на галузь інформаційно-комунікаційних технологій припадає лише 20% від експорту послуг, за даними World Bank, PwC та IT Ukraine. В Україні 1600 компаній, які надають IT-послуги.

За останні 5 років IT-ринок виріс удвічі, за даними компанії N-IX. Зараз в Україні приблизно 155 тисяч програмістів, і 25% з них стабільно працюють з іноземними компаніями Epam, SoftServe, GlobalLogic, Luxoft, Ciklum, Infopulse, ELEKS, EVOPLAY, DataArt та ін. Програмісти виконують замовлення та приносять хорошу репутацію нашій країні. А працювати програмісти воліють у великих містах: 85% фахівців живуть і заробляють у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі.

Чому ці мізки не витікають?

Якщо фахівці інших галузей часто виїжджають за межі країни в пошуках щастя та більшого заробітку, то програмісти воліють залишатися в Україні. На це є низка причин.

Зарплата. Доходи від фрилансу дозволяють безбідно жити в країні. Особливо якщо працюєш на міжнародних замовників. В Україні низька вартість життя, доступна медицина, недорога, але якісна освіта. Київ відомий як найдешевша для життя європейська столиця. Тому часто фрилансери просто не бачать сенсу переїжджати, адже в якійсь Швеції тих самих грошей не вистачатиме навіть на оренду житла. Додати до цього рідний і зрозумілий менталітет, знайому культуру, друзів, рідних та близьких – і стає зрозуміло, чому програмісти не прагнуть виїхати.

Дешевий та стабільний інтернет гарантує, що фрилансер зможе бути на зв’язку із замовником постійно. Дорогий проєкт не пропаде просто через недоступність мережі.

Спільні з клієнтами часові пояси. Український фрилансер не сидітиме о 2 годині ночі з червоними очима і чекатиме відповіді французького роботодавця, у якого лише 10 ранку. Час у різних європейських країнах відрізняється лише на кілька годин.

Комфортне оподаткування – теж незаперечна перевага. В Україні фрилансери оформлюють ФОП третьої групи як самозайняті, з якими можна укладати контракти. І програмісти платять лише 5% прибуткового податку як контрактери, що дійсно небагато, особливо на тлі інших європейських країн. Наприклад, у Великій Британії податок становить 20%, а в Німеччині – 14%. І такі зручні умови й надалі сприятимуть зростанню кількості самозайнятих.

Що фрилансер принесе Україні?

Але навіть з таким невисоким прибутковим податком українці-фрилансери приносять величезну користь Україні. Відрахування до бюджету – далеко не основне. Головне те, що зароблені гроші українці витрачають у себе ж в країні. Тобто українця не треба забезпечувати робочим місцем, а гроші, ще й у валюті, він все одно заробить і витратить. І це безсумнівний плюс глобалізації та відкритості ринку.

Але за оцінками експертів, у чомусь наш аутсорс програє австралійському, польському та американському, адже мало працювати на людей в інших країнах, потрібно ще й у себе створювати продукт. І це обіцяє великі доходи, адже свої розробки продавати набагато вигідніше. Але поки що статистика особливо не тішить, на власні продукти  IТ-компанії витрачають лише 10% зусиль, коли на аутсорс віддають 90%.

Тому Сивицький вважає, що розвинений український фриланс-ринок – тимчасовий. Бізнес набагато цінніший, якщо створюється власний продукт, ведуться розробки. А поки що вся інтелектуальна власність українців знаходиться в іноземних компаній. А залишайся вона в Україні – це була б зовсім інша історія, з іншою доданою вартістю та податками.

Наші Силіконово-Кремнієві долини

Виїжджати фрилансерам за кордон більше не вигідно. Вони комфортно живуть в Україні, користуються повагою та заробляють хороші гроші. І щоб успішніше та якісніше працювати, програмісти стали утворювати IT-кластери та збиратися в “цехи”.

У групі набагато простіше працювати, заробляти та ділити гроші, дешевше купувати в спільне користування щось необхідне. Так легше допомогти один одному, можна спільними зусиллями реалізовувати ідеї. Та й вести бізнес зручніше.

У Чернігові така спільнота викупила занедбаний завод та організувала там бізнес-центр для IT-компаній. Львівський кластер взявся за технопарк з лабораторіями та університетом, почав будувати житло для програмістів. У майбутньому збирається сприяти запуску нових авіарейсів з міста, оптимізувати транспорт та інфраструктуру.

Не тільки своїми силами айтішники вирішують нагальні проблеми. Влада країни та окремих міст теж приєднується. Мер Харкова Геннадій Кернес ініціював створення робочої групи для реалізації в місті проєкту “Української Кремнієвої долини”. Планується створити умови для розвитку IT-бізнесу в Харкові, впроваджувати сучасні технології, запрошувати фахівців та залучати інвестиції в місцеву економіку. Основою харківської Силіконової долини стане бізнес-парк, який розміститься на території тракторного заводу.

У 2017 році розпочалася легалізація фриланс-бізнесу. Вже не потрібно підписувати складні багатосторінкові папери із замовником, достатньо інвойсу.

Катерина Божкова зазначає, що поки що фриланс-ринок ще не на 100% вийшов з тіні. Для цього потрібно продовжувати спрощувати процеси сплати податків, умов співпраці. На розгляді у ВР є кілька проєктів, які дозволять реформувати IT-індустрію в бік гнучкості. Але всі зміни – справа не одного дня. А поки що українські фрилансери приносять країні хорошу репутацію, показують, що у нас багато талантів та великий потенціал.